Надання освітніх послуг особам із ООП у найближчі роки

Шановні батьки та учні!

У червні 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив Національну стратегію розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року (далі - Національна стратегія) та затвердив операційний план заходів з її впровадження у 2024 - 2026 роках. Цей документ знаменує собою зміну політики у сфері надання освітніх послуг та розвитку безпечного освітнього середовища і покликаний зробити освіту доступною та якісною, незалежно від особливостей людини. Тож ми підготували огляд Національної стратегії та виділили найважливіші аспекти її реалізації.

Національна стратегія охоплює всі ключові сфери, пов'язані зі створенням інклюзивного освітнього середовища в Україні. Вона ґрунтується на ретельному аналізі поточних справ і спрямована на розв'язання ключових проблем:

• недостатня інклюзивність та безбар'єрність освітнього середовища, відсутність належних умов для отримання якісної освіти, соціалізації, підготовки до самостійного життя та професійної діяльності;

• недостатня самореалізація осіб з ООП через відсутність якісного доступного інклюзивного навчання в територіальних громадах;

• недостатній рівень сприйняття українським суспільством багатоманітності людини.
Реалізація Національної стратегії буде відбуватися на системному та всебічному рівні, охоплюючи всі ланки, від національного рівня до окремих закладів освіти, та відповідати такому алгоритму:

• затвердження та моніторинг виконання трирічних операційних планів заходів щодо реалізації стратегічних цілей та завдань, визначених Національною стратегією;

• проведення загального моніторингу досягнення цілей, визначених Національною стратегією, за показниками результативності з урахуванням суспільного діалогу і широкого залучення громадськості.

Реалізація Національної стратегії

Реалізація Національної стратегії здійснюється двома етапами:

I етап (2024—2026 роки)

У цей період планується виконання таких заходів:

• удосконалення нормативно-правової бази з питань інклюзивного навчання та навчання у спеціальних закладах освіти;

• удосконалення системи моніторингу розвитку інклюзивного навчання;

• забезпечення закладів освіти необхідними додатковими фінансовими, людськими, матеріальними ресурсами, запровадження ефективної системи міжвідомчої взаємодії та координації між органами влади, закладами та установами освіти;

• проведення національної інформаційної кампанії із залученням українських і міжнародних організацій;

• розроблення та впровадження програм підвищення рівня кваліфікації педагогічних працівників для задоволення освітніх потреб кожного здобувача освіти;

• забезпечення використання кадрового потенціалу спеціальних закладів освіти для розвитку інклюзивного навчання в Україні;

• системне забезпечення доступності закладів та установ освіти, створення безпечного освітнього середовища;

• забезпечення якісної оцінки потреб здобувачів освіти у додаткових сервісах та послугах.
II етап (2027—2029 роки)
Цей етап передбачає:

• удосконалення механізму надання державної підтримки особам з ООП відповідно до фактичних даних закладів освіти;

• удосконалення комунікаційної стратегії щодо інклюзивного навчання з урахуванням суспільного діалогу і широкого залучення громадськості;

• удосконалення програм перепідготовки за робітничими професіями для осіб з ООП, в тому числі ветеранів війни;

• аналіз ефективності діяльності органів влади щодо реалізації Національної стратегії;

• визначення стратегічних напрямів подальшого розвитку інклюзивної освіти в Україні на 2030 – 2040 роки.

Реалізація стратегічної мети

Стратегічною метою Національної стратегії є забезпечення доступу до якісної освіти кожній особі з урахуванням індивідуальних потреб та можливостей, із створенням умов для розвитку її потенціалу. Для її досягнення визначено три стратегічні цілі, які деталізовані за допомогою операційних цілей, завдань та заходів.

Стратегічна ціль 1. Отримання кожною особою гарантованих державою освітніх послуг, спрямованих на розкриття її потенціалу, максимальний розвиток і соціалізацію, з урахуванням її індивідуальних можливостей та потреб.

Для її досягнення визначено 3 операційні цілі:

1. Вмотивовані та професійні фахівці органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування формують та реалізують збалансовану державну політику щодо розвитку інклюзивного навчання на всіх рівнях.

Для досягнення цієї операційної цілі визначено такі завдання та заплановано проведення таких заходів:

• внесення змін до нормативно-правових актів з питань освіти щодо уніфікації понятійного апарату стосовно інклюзивного навчання;

• вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підтримки державних службовців та посадових осіб, залучених до формування та реалізації політики у сфері інклюзивного навчання та розвитку безпечного освітнього середовища в територіальних громадах;

• запровадження механізму забезпечення закладів освіти фахівцями за спеціальністю 016 «Спеціальна освіта»;

• посилення ролі територіальних громад у забезпеченні розвитку інклюзивної освіти. Для цього планується розробити методичні рекомендації, запровадити регулярні громадські слухання та програми обміну досвідом між органами місцевого самоврядування з питань інклюзії;

• запровадження індексу інклюзії в територіальних громадах шляхом розробки інструментів для самооцінювання з питань інклюзивного освітнього середовища.

2. Фінансування інклюзивного навчання здійснюється відповідно до фактичних даних закладів освіти щодо потреб кожного учасника освітнього процесу.

Для досягнення цієї операційної цілі визначено такі завдання та заплановано проведення таких заходів:

• проведення моніторингу та оцінювання результатів реалізації інклюзивного навчання на всіх рівнях освіти;

• вдосконалення системи автоматизації роботи ІРЦ у частині внесення даних дітей з ООП з розподілом за статтю і віковими групами всіх, а також закладів та фахівців, які надають відповідні послуги. Для цього планується розробити єдиний підхід до збору статистичної інформації та внести зміни до Положення про систему автоматизації роботи ІРЦ;

• запровадження моніторингу і оцінки ефективності використання видатків на інклюзивне навчання;

• вдосконалення механізму надання державної підтримки особам з ООП відповідно до фактичних даних закладів освіти шляхом внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з ООП та Бюджетного кодексу України зокрема в частині посилення адресності надання освітніх послуг;

• забезпечення функціонування мобільних ІРЦ (проведення комплексної оцінки розвитку особи за її місцем навчання та/або проживання (перебування), надання корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних послуг тощо) та підвищення кваліфікації фахівців ІРЦ (Грудень 2026 р.);

• унормування питання введення посад вихователя ЗЗСО та асистента вихователя ЗЗСО. Для реалізації цього завдання планується включити до Класифікатора професій відповідні посади (Червень 2024 р.) та внести до Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти зміни щодо запровадження посади асистента вихователя для роботи інклюзивних груп подовженого дня (Грудень 2024 р.);

• розробка та внесення змін до нормативних актів щодо оплати праці асистента вчителя, асистента вихователя, асистента майстра виробничого навчання, асистента викладача. Планується внести відповідні зміни до схеми тарифних розрядів посад, у переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників та Типових штатних нормативів професійно-технічних навчальних закладів запровадити посади асистента майстра виробничого навчання та асистента викладача (Грудень 2024 р.);

• забезпечення надання соціальної послуги супроводу під час інклюзивного навчання (асистента дитини (учня)).

3. Управлінські рішення приймаються з урахуванням потреб та інтересів здобувачів освіти з особливими освітніми потребами.

Для досягнення цієї операційної цілі визначено такі завдання та заплановано проведення таких заходів:

• вдосконалення механізму міжвідомчої взаємодії між заінтересованими органами з питань забезпечення інклюзивного навчання. Передбачається створити відповідну міжвідомчу робочу групу та розробити систему вертикальної та горизонтальної взаємодії щодо збору, обробки даних, доступу до інформації, доступності середовища та фінансування;

• запровадження механізму врахування потреб осіб з ООП для забезпечення інклюзивного навчання під час прийняття рішень органами влади;

• запровадження системи контролю за дотриманням прав осіб з ООП із залученням інститутів громадянського суспільства.

Стратегічна ціль 2. Отримання кожною особою якісних освітніх послуг відповідно до індивідуальних потреб у комфортному, безпечному, безбар’єрному, дружньому до кожного учасника освітнього процесу інклюзивному освітньому середовищі.

Для її досягнення визначено 5 операційних цілей:

1. Заклади освіти доступні для всіх учасників освітнього процесу.

Для досягнення цієї операційної цілі визначено такі завдання та заплановано проведення таких заходів:

• створення зручного, доступного та безпечного інклюзивного освітнього середовища у закладах освіти. Для реалізації цього завдання планується запровадити систему збору та аналізу даних та розробити відповідні рекомендації для засновників закладів освіти. Також заплановано у закладах освіти проаналізувати потребу щодо забезпечення навчання осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України, жестовою мовою відповідної національної меншини;

• забезпечення доступності закладів освіти для осіб з ООП, зокрема шляхом облаштування ресурсних кімнат;

• забезпечення наявності у закладах освіти захисних споруд цивільного захисту (укриттів) та їх доступності для всіх учасників освітнього процесу.

2. Мотивовані та кваліфіковані педагогічні, науково- педагогічні працівники та інші фахівці закладів та установ освіти надають якісні освітні послуги.

Для досягнення цієї операційної цілі визначено такі завдання та заплановано проведення таких заходів:

• запровадження системи інформування педагогічних працівників щодо прийняття особливостей дитини та можливостей реалізації її індивідуальної освітньої траєкторії. Для реалізації цієї мети планується розробити та поширити відповідні інформаційні матеріали, забезпечити підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом проведення аналізу потреб, запровадження програм підвищення кваліфікації, у тому числі й для фахівців ІРЦ, та консультування педагогічних працівників щодо особливостей організації освітнього процесу для осіб з ООП за різними формами здобуття освіти;

• удосконалення механізму мотивації педагогічних працівників до роботи із здобувачами освіти, що мають ООП. Планується забезпечити належну методичну підтримку для роботи педагогів в умовах інклюзивного навчання, запровадити заохочення педагогічних працівників та програм протидії будь-яким формам насильства та дискримінації у закладах освіти. Також відповідно до запиту передбачається організувати надання психологічної підтримки педагогам, що постраждали внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України;

• запровадження системи практико-орієнтованого наставництва, супервізії та педагогічної інтернатури для педагогічних працівників та інших фахівців сфери освіти з питань організації навчання осіб з ООП. Для досягнення цієї мети заплановано розробити відповідну модель та реалізувати пілотний проєкт із залученням проєктів міжнародної технічної допомоги;

• забезпечення роботи інформаційно-ресурсної платформи для працівників та закладів освіти з питань багатоманітності людини та інклюзивності. Для цього планується розробити (оновити) відповідні навчально-методичні та розмістити їх на освітній платформі.

3. Запроваджуються механізми надання додаткової підтримки здобувачам освіти з особливими освітніми потребами відповідно до їх потреб та можливостей.
Для досягнення цієї операційної цілі визначено такі завдання та заплановано проведення таких заходів:

• вдосконалення національної статистичної бази даних про дітей з ООП (з розподілом за статтю і віковими групами), заклади та фахівців, які надають послуги дітям та їх сім’ям на всіх рівнях освіти. Для цього планується внести відповідні статистичні дані до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери та інтегрувати цю систему з АІКОМ;

• забезпечення систематичного психолого-педагогічного супроводу осіб з ООП в закладах освіти. Планується провести дослідження щодо роботи команд психолого-педагогічного супроводу в закладах освіти та проаналізувати діяльність ІРЦ;

• забезпечення проведення корекційно-розвиткових та психолого- педагогічних занять для осіб з ООП відповідно до їх потреб. Для реалізації цієї операційної цілі заплановано створити реєстр відповідних фахівців у системі автоматизації роботи ІРЦ та забезпечити фінансування штатних та позаштатних працівників, які надають додаткові послуги особам із ООП в закладах освіти;

• створення умов для забезпечення харчування осіб з особливими дієтичними потребами;

• забезпечення наявності та доступності послуг з позашкільної освіти в закладах освіти протягом дня;

• забезпечення наявності інклюзивних та/або спеціальних груп подовженого дня у закладах загальної середньої освіти. Для реалізації цієї мети заплановано внести зміни до штатних нормативів закладів освіти в частині забезпечення функціонування інклюзивних груп подовженого дня необхідними фахівцями відповідно до потреб (Березень 2025 р.);

• забезпечити надання освітніх послуг особам з ООП, що перебувають в закладах соціального захисту населення, для подальшої побудови їх освітньої та професійної траєкторії. Планується розробити систему збору статистичних даних щодо дітей, не охоплених освітою, зокрема в закладах соціального захисту, та створити умови доступу до освіти таких дітей.

4. Матеріально-технічна база та ресурсне забезпечення закладів освіти відповідають потребам всіх здобувачів освіти.

Для досягнення цієї операційної цілі визначено такі завдання та заплановано проведення таких заходів:

• забезпечення здобувачів освіти підручниками, посібниками, навчальними та дидактичними матеріалами відповідно до їх потреб, зокрема надрукованими шрифтом Брайля;

• забезпечення закладів освіти комп’ютерними програмами для учнів з різними категоріями (типами) особливих освітніх потреб (труднощів);

• забезпечити підвезення до закладів освіти та у зворотному напрямку здобувачів освіти з ООП, які цього потребують.

5. Скоординовані зусилля органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та суб’єктів освітньої діяльності сприяють реалізації індивідуальної освітньої траєкторії кожного здобувача освіти.

Для досягнення цієї операційної цілі визначено такі завдання та заплановано проведення таких заходів:

• забезпечення взаємодії методистів ресурсних центрів підтримки інклюзивної освіти, педагогічних працівників ІРЦ із закладами освіти щодо організації інклюзивного навчання;

• забезпечення міжвідомчої взаємодії закладів освіти та всіх суб’єктів, що забезпечують захист прав дитини на місцевому рівні. Планується розробити інформаційні матеріали щодо роботи установ, закладів охорони здоров’я, соціального захисту та освіти відповідної територіальної громади і провести навчальні семінари;

• забезпечення комплексного підходу до визначення та задоволення індивідуальних потреб здобувачів освіти. Стратегією заплановано організувати підготовку тренерів з впровадження Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я в освіті та провести навчання для фахівців ІРЦ щодо її застосування під час проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи;

• забезпечення надання послуг психологічної допомоги в системі освіти. Планується провести картування послуг психологічної допомоги на рівні територіальної громади та поширити інформацію про відповідні послуги серед закладів, установ сфери освіти, соціального захисту, охорони здоров’я;

• розробка та впровадження механізму забезпечення належного надання освітніх послуг здобувачам освіти з ООП під час переходу між різними рівнями освіти (від дошкільної до повної загальної середньої освіти, а також за потреби професійної, фахової передвищої та вищої освіти).

Для реалізації цієї цілі планується провести аналіз кращих міжнародних практик щодо забезпечення цілісності та послідовності надання освітніх послуг особам з ООП та розробити відповідні алгоритми.

Стратегічна ціль 3. Прийняття українським суспільством багатоманітності людини та врахування потреб усіх учасників освітнього процесу.

Для її досягнення визначено 3 операційні цілі:

1. Сім’ї дітей з ризиком набуття особливих освітніх потреб та/або інвалідності отримують ранню підтримку.
Для її реалізації планується запровадити систему інформування батьків щодо прийняття особливостей дитини, її раннього розвитку з подальшим обранням індивідуальної освітньої траєкторії дитини.

2. Батьки, інші законні представники дитини, працівники сфери освіти, інші діти толерантно сприймають осіб з особливими освітніми потребами.

Для досягнення цієї операційної цілі визначено такі завдання та заплановано проведення таких заходів:

• проведення аналізу ситуації щодо організації інклюзивного/спеціального, індивідуального навчання та виконання освітніх програм. Для реалізації цієї цілі заплановано провести дослідження щодо доступності та якості послуг здобувачам освіти з ООП та на його підставі внести зміни до відповідних нормативно-правових актів і розробити методичні рекомендації щодо організації інклюзивного та індивідуального навчання;

• забезпечення доступності освітніх ресурсів, (ігор, книг, дидактичних матеріалів тощо) для дітей раннього віку та здобувачів освіти. Зокрема заплановано провести конкурс із розроблення розвивальних ігор та цифрових додатків для дітей та організувати проведення інформаційних кампаній щодо їх популяризації.

3. Особи з ООП, зокрема ветерани війни, мають можливість здобути професійну кваліфікацію та працевлаштуватися.
Для досягнення цієї операційної цілі визначено такі завдання та заплановано проведення таких заходів:

• інтеграція курсу професійної орієнтації в освітній процес, який включає модулі, що адаптовані для дітей з ООП, з урахуванням їх можливостей та потенціалу для майбутньої професійної діяльності з використанням асистивних (допоміжних) технологій. Заплановано розробити освітні програми, модульні курси з професійної орієнтації для закладів освіти з урахуванням потреб здобувачів освіти з ООП;

• унормування набуття часткової професійної кваліфікації для осіб з ООП, в тому числі ветеранів війни. Заплановано розробити відповідні зміни до актів законодавства та оновити перелік професій з урахуванням запровадження професій, які передбачають набуття особами з ООП, в тому числі ветеранами війни, часткової професійної кваліфікації (зокрема додати до переліку професій позицію помічника фахівця);

• запровадження програм перепідготовки за робітничими професіями для осіб з ООП, в тому числі ветеранів війни;

• вдосконалення механізму працевлаштування випускників закладів освіти з ООП відповідно до їх індивідуальних показників. Планується розробити відповідні механізми взаємодії органів місцевого самоврядування та розробити процедури професійного наставництва, супроводу на робочому місці випускників закладів освіти з ООП.

Корисні поради для педагогів, які працюють з дітьми з ООП

Ми підготували декілька стратегій, які допоможуть створити сприятливе освітнє середовище та адаптувати навчання до потреб кожної дитини.

Створення позитивної атмосфери в класі

Позитивна атмосфера в класі є пріоритетною умовою для всебічного розвитку кожного учня. Адже коли діти відчувають себе комфортно і безпечно, вони з більшою охотою пізнають світ, активно включаються в освітній процес і досягають кращих результатів. Похвала та підтримка, співпраця і позитивний настрій створюють умови, за яких кожен учень відчуває свою цінність, розвиває самооцінку і впевненість у своїх силах. Таке середовище стимулює допитність, креативність і бажання до самовдосконалення, закладаючи міцний фундамент для успішного майбутнього.

Щоби створити позитивну атмосферу в класі, варто звернути увагу на наступні аспекти:

✔ Взаємоповага. Вона є базовою цінністю, на якій будується позитивна атмосфера в класі. Її формування вимагає щоденної практики, яка складається з дрібниць – привітного слова, уважного погляду, готовності вислухати іншу думку. Тож спілкуйтесь з кожним учнем і створюйте простір для відкритого діалогу, де кожен голос має значення. Заохочуйте їх вільно висловлювати свої ідеї, конструктивно критикувати та об'єктивно сприймати справедливу критику. Це допоможе розвитку в них важливих навичок комунікації та співпраці.

✔ Толерантність. Це мистецтво цінувати різноманітність та здатність бачити в кожній людині унікальну особистість з власними поглядами, цінностями та досвідом. Регулярні обговорення тем, пов’язаних з відмінностями між людьми, допомагають учням усвідомити, що різноманітність – це норма, а не загроза. Спільні проєкти, де учні з різними здібностями та інтересами об’єднуються для досягнення спільної мети, розвивають у них навички співпраці та взаєморозуміння. Запрошення гостей з особливими освітніми потребами розширює їх світогляд і допомагає їм подолати стереотипи. Також література та кіно є потужними інструменти для формування толерантності. Обговорення прочитаних книг та переглянутих фільмів допомагає дітям глибше осмислити складні соціальні питання та сформувати власну позицію.

✔ Інклюзивна мова. Це не просто набір слів, а спосіб мислення і ставлення до інших людей. Вона допомагає уникнути ярликів і стереотипів, створити інклюзивне середовище, де кожен почувається цінним і включеним до освітнього процесу. Вона допомагає запобігти дискримінації та упередженнням та показує, що ми бачимо в людині не просто носія певних характеристик, а цілісну особистість. Тож під час роботи в класі говоріть про людину, а не про її інвалідність, фокусуючись на її індивідуальності, та вибирайте слова, які не несуть у собі негативного забарвлення.

Існує багато активностей, які можна використовувати для створення позитивної атмосфери в класі. Наприклад:

• Позитивні афірмації. Це потужний інструмент, який допомагає створити в класі атмосферу оптимізму, впевненості та готовності до навчання. На початку уроку заохочуйте учнів говорити позитивні твердження, які налаштовують їх на продуктивну роботу, наприклад: «Сьогодні я готовий до нових відкриттів», «Я вірю в свої сили і зможу виконати всі завдання», «Кожен день я стаю все розумнішим і впевненішим у собі».

• «Хвилинка компліментів». Виділяйте кілька хвилин на початку або в кінці уроку для того, щоб учні могли поділитися один з одним позитивними відгуками. Наприклад, можна використовувати такі формати: «Анонімні компліменти» (учні пишуть компліменти на листочках і кидають їх у загальну скриньку, а потім їх зачитують вголос); «Компліменти за критеріями» (визначаються певні критерії (наприклад, «найбільш старанний», «найбільш креативний», «найбільш доброзичливий») і учні обирають однокласника, який, на їхню думку, найбільш відповідає цьому критерію); «Компліменти за дії» (учні згадують конкретні вчинки однокласників, за які вони хочуть їх похвалити); «Компліменти за таланти» (учні діляться своїми спостереженнями щодо талантів і здібностей однокласників).

• «Дерево успіхів». Створіть в класі разом із учнями «Дерево успіхів», на яке вони будуть прикріплювати листочки зі своїми досягненнями, та регулярно виділяйте час на обговорення маленьких перемог дітей. Це допоможе їм відчути свою значимість і мотивуватиме інших до нових звершень.

Індивідуальний підхід

Індивідуальний підхід – це не просто набір методик, це філософія, яка пронизує весь освітній процес, і є основою успішної роботи в інклюзивному класі. І регулярний діалог з батьками та фахівцями (логопедами, психологами) є невід’ємною частиною цього процесу. Завдяки їхнім знанням та спостереженням, можна отримати детальну картину кожного учня, його сильних сторін, труднощів та потенціалу. На основі зібраної інформації, можна розробити індивідуальні навчальні траєкторії. І це дуже важливий крок, який дозволить створити умови для того, щоб всі учні відчували себе комфортно і мали змогу досягти успіху. Адже кожен учень отримає завдання та матеріали, які відповідають саме його освітнім потребам і темпу навчання.
Щоби забезпечити дієвий індивідуальний підхід, важливо:

• Забезпечити доступність освітнього середовища. Організуйте робочий простір таким чином, щоб він був зручним для всіх учнів, включаючи дітей з особливими освітніми потребами. Це може включати використання адаптованих меблів, спеціального обладнання, а також забезпечення вільного доступу до необхідних матеріалів.

• Адаптувати навчальні матеріали. Кожен учень має свій унікальний стиль навчання, тому важливо, щоби навчальний матеріал відповідав потребам кожної дитини. Використовуйте різні формати подачі інформації (тексти, картинки, діаграми, відео, аудіозаписи, практичні завдання), великі шрифти, контрастні кольори. Чітко структуруйте навчальний матеріал – виділяйте головну інформацію, використовуйте підказки та опорні конспекти. Це допоможе учням краще орієнтуватися в матеріалі.

• Залучати однолітків. Створіть умови для взаємодії між усіма учнями, щоб вони могли вчитися один у одного. Спільна робота над проєктами, групові завдання та взаємооцінювання сприяють розвитку комунікативних навичок, співпраці та взаємоповаги.

• Проводити регулярний моніторинг. Спостерігайте за прогресом кожного учня і вносьте необхідні корективи в освітній процес. Це допоможе виявити труднощі вчасно і вжити відповідних заходів. Регулярний збір інформації про досягнення учнів дозволить відстежувати ефективність обраних стратегій навчання.

Диференціація навчання

Диференціація навчання – це ключовий принцип ефективної роботи в інклюзивному класі. Він передбачає створення таких умов, коли кожен учень отримує освіту, адаптовану до його індивідуальних потреб і можливостей. Щоб ефективно диференціювати навчання, можна використовувати такі стратегії:

1) Різноманітні методи навчання. Наприклад:

• активні методи. Ігри, проєкти, експерименти, рольові ігри допомагають залучити всіх учнів до освітнього процесу, сприяють розвитку критичного мислення, творчості, співпраці та комунікативних навичок;

• візуальні матеріали. Картинки, схеми, діаграми, презентації, відео допомагають краще засвоїти матеріал, роблять навчання більш цікавим та доступним;

• цифрові технології. Різноманітні онлайн-сервіси та інструменти допомагають створити неймовірно цікаві та доступні навчальні матеріали, які дозволяють адаптувати освітній процес до індивідуальних потреб кожного учня та зробити його більш динамічним.

Комбінуйте різні методи навчання, щоб уникнути монотонності і підтримувати інтерес учнів. Проводьте регулярний аналіз ефективності інструментів і вносьте необхідні корективи.

2) Різні способи подачі інформації. Поєднуйте лекції з візуальними матеріалами (презентаціями, відео, інфографікою), практичними завданнями та дискусіями. Це дозволить охопити різні канали сприйняття інформації та залучити всіх учнів до активної роботи на уроці.

3) Різноманітні форми оцінювання. Застосовуйте широкий спектр оцінювальних інструментів (тести, проєкти, усні презентації, портфоліо), щоб визначити рівень навчальних досягнень учнів. Але оцінюйте не тільки знання та вміння, але й прогрес, зусилля та участь у освітньому процесі. Це дозволить побачити не лише кінцевий результат, а й процес навчання, та допоможе виявити сильні сторони кожного учня й визначити напрями для подальшого розвитку.

4) Гнучкі терміни виконання завдань. Дозволяйте учням виконувати завдання в індивідуальному темпі та самостійно планувати свій навчальний час, дотримуючись певних дедлайнів. Наприклад, можна їм запропонувати такі формати:

• «Сніданок – обід – вечеря». Розбийте велике завдання на кілька менших частин, які учні можуть виконувати протягом тижня.

• «Меню завдань». Запропонуйте учням вибрати завдання з "меню", де представлені завдання різної складності та спрямованості.

• «Станції». Розмістіть по класу різні "станції" з різними завданнями. Учні можуть переходити від однієї станції до іншої у власному темпі.

Пам'ятайте, що гнучкий графік не означає відсутність структури. Головне – встановити чіткі орієнтири та забезпечити регулярний зворотній зв'язок з учнями.

5) Індивідуальні консультації. Регулярно проводьте зустрічі з учнями один на один, щоб обговорити їхній прогрес, відповісти на запитання та надати необхідну підтримку. На основі цієї інформації можна розробити індивідуальний план роботи, який допоможе кожному учню досягти максимальних результатів.

6) Співпраця з батьками. Залучайте батьків до освітнього процесу, інформуйте їх про прогрес дитини та заохочуйте їх долучатись до виконання домашніх завданнях і шкільних заходів. Наприклад, можна їм запропонувати взяти участь у шкільних проєктах, виставках, конкурсах, майстер-класах, спортивних змаганнях разом зі своїми дітьми.